Російські машини на дорогах Аргентини

російські машини на дорогах аргентини

Так, вони тут є. Флагманом російського автопрому на аргентинській землі можна назвати Ниву ‘4х4’. Їх тут трохи більше двох тисяч, а ще приблизно стільки ж учасників фан-клубу даної машини. Так що всі ті, у кого є Ниви, входять в нівського фан-клуб. Відразу обмовимося, з будь-яких двох тисячної палітри нам особисто доводилося бачити від сили машин десять і все, що ми бачили, були у відмінному стані.

Крім Ниви ‘4х4’ на аргентинських дорогах шарудять колесами просто Ниви різних років випуску, а на місцевих інтернет-автомобільних ресурсах миготять оголошення про продаж даних редванов. Стан цих Нив варіюється, але частіше за все видно, що машинки втомлені, бо роки беруть своє. А ще досить багато Нив з газовим обладнанням.

Третього дня спілкувалися з власником саме такої модифікації. Машину хвалив, але нарікав на те, що непросто із запчастинами. Навіть не знали, що йому на це сказати і зі спритністю і грацією гіпопотамів в посудній лавці, перевели розмову на аргентинський сегмент гонки Париж-Дакар. Нива-власник радісно підхопив переклад теми та ми трохи пообговорювати Камази. Крім вищезгаданого Дакара, вони раз у раз попадуться на аргентинських дорогах.

З Камазами же пов’язаний цікавий випадок, що стався з нами, коли ми всього кілька днів ходили по аргентинській землі, зійшовши на неї з пароплава. Тим, хто приєднався до нас тільки зараз або просто пропустив наша розповідь про морську подорож, настійно рекомендуємо перейти сюди.

російські машини на дорогах аргентини

Так ось, як-то ввечері в районі Палермо ми зайшли в кафешку. З боку це виглядало досить комічно, так як начитавшись оповідань наших співвітчизників на аргентинських форумах, ми були твердо впевнені, що Буенос Айрес - це мінімум Сомалі, а вийти ввечері на вулицю рівносильно спробі самогубства. Але голод - не тітка, і в кафешку ми вломилися, озираючись і міцно тримаючись один за одного. Трималися ми для того, щоб небезпечні моточорреси часом не вирвали нас один у одного і не відвезли продавати на органи. Забившись у найдальший кут кафе, ми з апетитом наминали плюшки і пили каву, не голосно розмовляючи російською між собою, і тут наш офіціант привітався з нами по-російськи і досить непогано підтримав розмову. Як з’ясувалося, він працював в якійсь міжнародної технічної групи, пов’язаної з Камазом, і дуже добре про нього відгукувався. Але ми трохи відволіклися.

Крім КАМАЗів трапляються Жигулі четвірка в дуже затрапезному стані і зрідка дев’ятки. Гарантовано нічого немає з російського новодела ні гранд, ні пріор. Зате буквально сьогодні бачили буханку, бадьоро їхала на волі в пампасах.

Здається, що розповідь буде неповною, якщо ми не скажемо, які машини їздять по дорогах Аргентини, бо їх палітра досить своєрідна, а російський автопром на тлі цього розмаїття виглядає не дуже екзотично Але про все це різноманіття ми розповімо в наступному пості. Якщо ви ще не підписалися, Підписуйтесь на наш канал і тоді ви не пропустіть багато всякого цікавого!

Ваші Ільф і Петрова

Багато лайків не буває ~ Ми цінуємо вас і вашу увагу. Підписуйтесь! Попереду багато цікавого :)



ЩЕ ПОЧИТАТИ